Дії адвоката, призначеного системою БПД, не можна оскаржити до адміністративного суду

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 8 липня 2026 року у справі № 300/1766/25 підтвердив, що позов клієнта до адвоката, який надавав йому безоплатну вторинну правничу допомогу, не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Колегію склали судді В. Е. Мацедонська (доповідач), М. В. Білак і Ж. М. Мельник-Томенко.

Обставини справи

Клієнт звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги та адвоката, якого центр призначив представляти його у двох справах. Щодо адвоката позивач просив визнати протиправною бездіяльність через неякісну правничу допомогу, визнати порушення присяги та Правил адвокатської етики, а також стягнути моральну шкоду — по 35 тис. євро за кожну справу. Суд першої інстанції відмовив у відкритті провадження в частині вимог до адвоката, Восьмий апеляційний адміністративний суд цю ухвалу залишив без змін.

Позиція Верховного Суду

ВС погодився з попередніми інстанціями. Стаття 31 Закону «Про безоплатну правничу допомогу» дозволяє оскаржувати до адміністративного суду дії посадових і службових осіб, які надають неякісну правничу допомогу. Однак адвокат, за висновком ВС, такою особою не є: адвокатура — незалежний інститут, адвокат діє самостійно і не підпорядковується центру БПД ні процесуально, ні адміністративно, а відносини між ними будуються на цивільно-правовому договорі. Адвокат не зараховується до штату центру і може паралельно вести приватну практику.

Оцінку професійній поведінці адвоката, наголосив ВС, здійснює виключно кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури. «Інститут дисциплінарної відповідальності через КДКА є тим самим правовим інструментом, який держава створила для контролю за якістю та законністю дій адвоката, виключаючи втручання адміністративних судів у ці процеси», — зазначено в постанові. Адвокат під час надання правничої допомоги, за висновком суду, «є незалежним учасником правовідносин і не наділений владними повноваженнями щодо клієнта».

ВС відхилив посилання скаржника на постанови у справах № 640/12325/15 і № 420/27049/21: в обох відповідачами були КДКА, а предметом спору — їхні рішення щодо дисциплінарних справ, тож ці правовідносини не є тотожними.

Що це означає

Аналітично. Постанова чітко відмежовує незалежну професійну діяльність адвоката від публічно-владних функцій центрів БПД навіть тоді, коли адвокат працює за договором із державою. Для адвокатів, які надають безоплатну правничу допомогу, це важлива гарантія: їхня професійна діяльність не може стати предметом адміністративного позову клієнта, а питання якості допомоги вирішуються в межах дисциплінарної процедури органів адвокатського самоврядування.

Водночас постанова лишає відкритим питання про вимогу стягнути з адвоката моральну шкоду. КДКА, як зазначав скаржник, такої шкоди стягувати не може, а ВС, посилаючись на ширше тлумачення спору, «який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства», не вказав, у порядку якого судочинства таку вимогу можна заявити. Якщо такий позов можливий, то, ймовірно, у порядку цивільного судочинства як позов про відшкодування шкоди.

Читайте також на ADVOKAT POST

  • Як система БПД перетворює адвоката на залежного виконавця? — голова Комітету НААУ з питань безоплатної правничої допомоги Каденко — незалежність адвоката в системі БПД.
  • КМУ оновив умови договорів з адвокатами БПД: нові підстави для виключення з Реєстру та обов’язок повідомляти про дисциплінарні стягнення — договірні відносини адвоката з центрами БПД.
  • Технічна помилка в акті для системи БПД може коштувати адвокату договору? — голова комітету НААУ Каденко про нові умови — ризики для адвокатів БПД.
  • Пов'язані записи

    Мін’юст оприлюднив переклад рішення ЄСПЛ про звільнення голови КСУ Шевчука

    ЄСПЛ одноголосно визнав, що звільнення Станіслава Шевчука з посади судді Конституційного Суду України у 2019 році порушило ст. 6 § 1 Конвенції через відсутність безсторонності та ст. 8 Конвенції через невідповідність застосованих норм вимогам чіткості й передбачуваності.

    Земельний сервітут. Про алгоритм реалізації права на чужу ділянку та актуальну судову практику адвокат Олена Батигіна

    доцентка кафедри конституційного, адміністративного, екологічного та трудового права Полтавського юридичного інституту Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, к.ю.н.

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *