Реактивний терор: Чим ЗСУ приземлятимуть нові ворожі БПЛА

Майже два тижні кияни та мешканці навколишніх регіонів живуть у стані суцільного, виснажливого марафону, де звуки сирен зливаються у безперебійну повітряну тривогу через постійну та невідворотну загрозу застосування реактивних безпілотних літальних апаратів. Наприкінці серпня в столиці було зафіксовано абсолютний антирекорд — за одну добу лунало 13 повітряних тривог, що паралізувало нормальний ритм мегаполіса. Окрім постійного виття сирен безпекова ситуація також залишається складною, логістичні хаби, термінали, складські приміщення, підприємства і навіть будівля СБУ — десятки уражених цілей реактивів за останні два тижні лише в Києві та області.

Ситуація набула такого загрозливого економічного та соціального масштабу, що українському уряду довелося оперативно втручатися та переглядати правила реагування та алгоритми оповіщення населення. Як зазначив президент Володимир Зеленський: «Провів Ставку. Головне питання — прискорення всіх процесів для виробництва швидкісних перехоплювачів проти реактивних „шахедів“. В Україні є виробники зі спроможністю виконати це завдання. Прототипи розроблені, триває робота для доведення цієї нової зброї до необхідного рівня ефективності». 

Чим же ці нові реактивні «шахеди» кардинально відрізняються від звичних нам «мопедів», і чому вони стали таким серйозним викликом?

Еволюція російсько-іранських дронів відбувалася поступово, але невідворотно. Якщо не заглиблюватися у надто складні технічні деталі, головна зміна криється у силовій установці та аеродинамічному дизайні. Звичайні поршневі «шахеди» (Герань-2) летять зі швидкістю 150-170 км/год, тоді як нові реактивні моделі, оснащені китайськими турбореактивними двигунами, здатні впевнено тримати крейсерську швидкість на рівні 300-400 км/год, а на етапі пікірування розганятися і до 600 км/год. Ворог суттєво змінив планер, посиливши конструкцію крила та зробивши його кромку тоншою для роботи на високих швидкостях, а також оптимізував паливний баланс заради збільшення дальності польоту, яка тепер може сягати близько тисячі кілометрів.

«Герань-4»

Більше того, згідно з останніми даними Головного управління розвідки МО України, росія здійснила повноцінний технологічний перехід: обсяг виробництва реактивних дронів-камікадзе типу «Герань-4» та «Герань-5» повністю перевершив випуск старих поршневих моделей. Як зазначив генерал-майор ГУР Вадим Скібіцький, росіяни переналаштували свої потужності в Алабузі з акцентом саме на турбореактивні версії. За оцінками розвідки, росія наразі здатна виготовляти близько 3000 таких дронів на місяць, що свідчить про шалені темпи масштабування цієї загрози.

Ворог не лише штампує ці апарати, а й активно розбудовує інфраструктуру для їхнього запуску, створюючи нові пускові майданчики в Орловській та Липецькій областях, спеціально адаптовані під більші габарити «Герані-4» та «Герані-5». А у зоні досяжності деяких майданчиків опиняється навіть Варшава.

Окрім того, нові дрони отримали захищені антени типу CRPA та оптичні головки самонаведення, що перетворює їх на своєрідні гігантські FPV-дрони далекої дії, якими можна керувати через спеціальні mesh-мережі.


Чому ж ми зараз опинилися в ситуації, коли ефективно протидіяти цій навалі вкрай важко?

Проблема полягає у зміні самої парадигми перехоплення. Речник Повітряних сил Юрій Ігнат відверто пояснює поточний стан речей: «Поки що ми не можемо розраховувати на дрони-перехоплювачі… Працює авіація, працюють зенітні ракетні війська. Якщо дрон перебуває в зоні досягнення малої протиповітряної оборони чи переносних зенітно-ракетних комплексів, працюють відповідні засоби. Проти реактивних „шахедів“ застосовуємо те, що маємо».

«Герань-5»

Звичайні мобільні вогневі групи, озброєні великокаліберними кулеметами, які стали порятунком проти поршневих дронів, часто виявляються безсилими проти цілей, що мчать на швидкості понад 400 км/год. Як роз’яснює авіаексперт Анатолій Храпчинський, параметри польоту реактивних БПЛА дуже близькі до крилатих ракет, вони летять низько, тому їхнє перехоплення обходиться надто дорого.

«росія створює безперервний тиск на нашу оборону. Винищувальна авіація втягується у виснажливий конвеєр: зліт, перехоплення швидкісної цілі, посадка, дозаправка та переспорядження. Це стрімко зношує ресурс літаків, а наземні зенітні комплекси перебувають у режимі напруги», — наголошує Храпчинський.

Використовувати ракети від систем Patriot чи IRIS-T проти дронів, собівартість яких становить кілька десятків тисяч доларів — це саме те, чого добивається ворог, виснажуючи наші стратегічні запаси ППО. Експерт з радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов також звертає увагу на те, що рф наростила кількість цих БПЛА щонайменше на 67% за останній місяць, запускаючи їх ледь не прямо із заводу, розуміючи нашу вразливість перед масованими атаками швидкісних цілей. 

Дальність польоту реактивних шахедів

Чим ми будемо збивати реактиви?

Наразі є вже підтверджені випадки, коли український дрон-перехоплювач Zirka зумів наздогнати та знищити реактивну «Герань-4». Цей вітчизняний апарат оснащений системою автоматичного виявлення та наведення, що дозволяє йому розвивати швидкість до 340 км/год та ефективно уражати маневрені цілі. Також наші воїни доводять, що збивати швидкісні дрони можна навіть з радянських зенітних гарматно-ракетних комплексів «Тунгуска», які, попри свій вік, продовжують нести службу поряд із сучасними Gepard та Skynex. Окрім того, оператори підрозділів ГУР МО вже мають на своєму рахунку успішні ураження реактивних шахедів за допомогою модернізованих звичайних дронів. 

Реактивні шахеди — що далі?

Ешелони дронів-перехоплювачів збивають близько 90% звичайних шахедів (за даними президента України). Та з реактивними ситуація набагато складніша. Реактивні шахеди «Герань-4» відрізняються від звичайних швидкістю та конструкцією. Вони мають китайський… pic.twitter.com/4SDGUbyxs1

— Спільнота Стерненка (@sternenkofund) September 2, 2026


Ураження операторів 38 ЗПР, 1129 ЗРП, Рубпак Bulava 3мб ОПБ, департаменту активних дій ГУР МО

Андрій Гриценюк в інтерв’ю Forbes Ukraine розповів, що наразі існує стратегія розвитку малих ракет ППО та дронів-перехоплювачів, яка передбачає чотири основні напрямки розробки:

  1. Турбореактивні перехоплювачі. Це безпілотники, оснащені мініатюрним двигуном, подібним до тих, що стоять у крилатих ракетах, який дозволяє їм розганятися до надзвичайно високих швидкостей, необхідних для перехоплення цілі навздогін.
  2. Імпелерні перехоплювачі на електричній тязі. Їхня головна перевага — це економічність, адже імпелерні двигуни коштують приблизно увосьмеро дешевше за турбореактивні аналоги (від $500 до $1000 доларів проти $5-$8 тисяч), що робить їх ідеальними для масового виробництва.
  3. Надшвидкісні електричні гоночні коптери. У цих апаратах максимально покращена аеродинаміка, ретельно підібрані батареї та мотори, щоб вони могли блискавично стартувати та розганятися до швидкостей понад 450 км/год, перехоплюючи дрон на коротких дистанціях.
  4. Системи збиття «шахедів» на зустрічних курсах. Наразі шість українських компаній перебувають в активній розробці за цим напрямком, створюючи рішення, які дозволять знищувати ворожі дрони не наздоганяючи їх, а виходячи на перехоплення у передню напівсферу, що вимагає надзвичайно точних радарів та головок самонаведення. 

Як зазначав міністр оборони Євгеній Хмара, наразі вже є чотири потенційні перехоплювачі, які пройшли польові випробування. Точно відомо, що одним з них є реактивний перехоплювач дронів Alexa Spatium, про який офіційно розповіло оборонне відомство. Слова міністра оборони щодо наявності чотирьох потенційних перехоплювачів прямо підтверджує і військовий експерт з радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов. 

«У нас наразі є щонайменше чотири типи реактивних перехоплювачів, але вони на стадії фінального тестування й апробації в бойових умовах. Говорити про їх виробництво мільйонами штук прямо зараз не доводиться — поки триває завершальний етап випробувань. А доти проти реактивних шахедів працює звичайне ППО. Йдеться про ракети, кулемети, гармати (зокрема, зенітні), а також дуже важливий сегмент — наші винищувачі», — зазначив «Флеш» в інтерв’ю DOU. 

Андрій Гриценюк також висловився про важливість авіаційної складової в захисті українського неба. Українські розробники активно переробляють авіаційні ракети Р-60 для перехоплення БПЛА. Головна вимога до таких проєктів полягає у збереженні низької вартості пуску, яка не повинна перевищувати $20–25 тисяч. Оскільки ціна самого «шахеда» коливається в межах $100–150 тисяч, така математика робить перехоплення економічно вигідним, навіть якщо для знищення однієї цілі доведеться запустити три або чотири ракети.

/

Затяжні повітряні тривоги, розділення рівнів небезпеки урядом та постійні влучання — Київ та регіони зіштовхнулися з новою тактикою ворога. росія масштабує виробництво реактивних «шахедів», які летять зі швидкістю крилатих ракет та долають до 1000 км. Розбираємося, чому мобільні вогневі групи втрачають ефективність проти швидкісних цілей, як ворог розбудовує інфраструктуру під «Герань-4/5» та якими технологічними рішеннями Сили оборони збиватимуть нову загрозу. 

Related Posts

В Киеве замечен раритетный Nissan Cabstar 1980 года

На отечественных дорогах, порой, встречаются довольно редкие коммерческие автомобили японского производства, изготовленные не одно десятилетие назад. И тому свежий пример – этот праворульный грузовичок Nissan Cabstar, выпущенный в 1980 году.…

Новий iPhone 18 Pro показав високу міцність під час тестів

Новий iPhone 18 Pro пройшов традиційний тест на міцність від YouTube-каналу JerryRigEverything. Цього разу випробування виявилося незвичайним – окрім ключів та монет, автор використав навіть скам’янілі рештки динозаврових екскрементів. Більшість…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *