У Всесвіті — сотні мільярдів галактик і незліченна кількість планет, однак за десятиліття пошуків людство так і не отримало переконливих доказів існування позаземної цивілізації. Це протиріччя відоме як парадокс Фермі — на честь фізика Енріко Фермі, який у 1950 році поставив запитання: «Де всі?»

Чому космос мовчить

Одна з гіпотез полягає в тому, що складне життя потребує рідкісного збігу умов: тектоніки плит, магнітного поля, великого супутника та планети-гіганта, здатної зменшувати ризик небезпечних зіткнень з астероїдами. Навіть за сприятливого середовища перехід від одноклітинних організмів до складного життя може бути надзвичайно рідкісним.

Інше пояснення — технологічні цивілізації можуть знищувати себе раніше, ніж опановують міжзоряні подорожі. Серед потенційних загроз називають ядерну війну, кліматичні зміни та штучний інтелект. Не виключені й природні катастрофи — від падіння астероїдів до вибухів наднових.

Є й версія, що розвинені цивілізації просто не прагнуть контакту. Вони можуть використовувати невідомі нам способи зв’язку або свідомо залишатися непомітними.

Шукати не сигнали, а об’єкти

Гарвардський астрофізик Аві Леб вважає, що людство дослідило надто малу частину космосу, щоб робити висновки. Він пропонує шукати не лише радіосигнали, а й фізичні техносигнатури — можливі зонди чи інші штучні об’єкти поблизу Землі. Саме цим займається заснований ним Galileo Project.

Ще одна можливість — життя може ховатися під багатокілометровим шаром льоду, як потенційно на Європі чи Енцеладі. У такому середовищі воно могло б існувати, не розвиваючи радіозв’язок або космічні технології.

Редакція PSM звертає увагу, що для України ця дискусія має не лише теоретичний вимір. Країна зберігає сильну школу низькочастотної радіоастрономії: до української наукової інфраструктури належать УТР-2, система УРАН і телескоп нового покоління ГУРТ. Відновлення та розвиток таких інструментів важливі не тільки для фундаментальної науки, а й для участі України у глобальних дослідженнях Всесвіту.

Ознайомтеся з іншими популярними матеріалами:

Потік у ядрі Землі раптово змінив напрямок — учені

Світовий океан нагрівся до рекордної температури у липні

Як виглядає полярне сяйво з космосу — відео астронавтки

Джерела wionews.com; theguardian.com.