player
Браузер давно вже перестав бути просто програмою для перегляду вебсторінок. За останні півтора десятиліття до нього переїхали менеджер паролів, читалка RSS-стрічок, торент-клієнт, VPN, крипто-гаманець, розширення для шопінгу, стрічка рекомендованих новин та багато іншого. Окремо кожна така функція здавалася зручною та корисною для користувача, але разом вони перетворили браузер на платформу, яку розробник наповнює на власний розсуд.
Функції ШІ стали продовженням цієї логіки, але з однією принциповою відмінністю. Попередні надбудови можна було просто ігнорувати: не подобається стрічка новин – не дивишся, вмикаєш VPN тільки якщо треба, або взагалі прибираєш його з панелі керування тощо. Асистент, який аналізує вміст вкладок, влаштований інакше. Він вимагає ресурсів, і чим далі тим більше, при цьому й від вашого заліза, а не лише від серверів розробника. Нові системні вимоги Chrome до локальних ШІ-моделей – лише найпомітніший з цих симптомів.
Браузер, який більше не просто браузер
ШІ-хвиля накрила ринок браузерів за неповні два роки. У Chrome з’явився Gemini з кнопкою в адресному рядку, який працює одразу з кількома вкладками й інтегрований до Gmail, Google Calendar, YouTube та Google Maps. Навесні 2026 року до нього додали Навички (Skills), бібліотеку готових запитів, що викликаються косою рискою як у ШІ-чатботах, і auto-browse, агента для багатокрокових дій у браузері.
Microsoft Edge розчинив Copilot по всьому браузеру: асистент читає відкриті вкладки, а функція Journeys сама збирає історію переглядів у тематичні картки на новій вкладці. Brave зі своїм Leo пішов іншим шляхом: асистент за замовчуванням хмарний, а локальну модель користувач підключає сам, якщо хоче. Тобто ви самі вирішуєте, чи ставити її й скільки місця вона займе.
Паралельно виріс цілий клас браузерів, де ШІ не надбудова, а сам сенс існування продукту. The Browser Company припинила розробку Arc у травні 2025 року й перекинула команду на Dia (не має відношення до української “Дія”), браузер, побудований навколо ШІ з нуля. Він працює з контекстом усіх відкритих вкладок одразу, а не з однією активною, виконує команди просто з адресного рядка, працює з поштою й наповнює кошики в магазинах. Opera пішла тим самим шляхом із Neon, який використовує вашу історію переглядів як контекст і коштує $19,90 на місяць.
Perplexity випустила Comet у липні 2025 року – теж на Chromium, з асистентом у бічній панелі, який бачить відкриту сторінку, працює з контекстом кількох вкладок і виконує багатокрокові дії: заповнює форми, порівнює товари, бронює готелі. Спочатку браузер був доступний лише передплатникам тарифу за $200 на місяць, у березні 2026 року Perplexity зробила його безплатним.
Atlas від OpenAI протримався дев’ять місяців: вийшов у жовтні 2025 року, а 9 серпня 2026 перестав працювати. Агентні функції переїхали в застосунок ChatGPT і розширення для Chrome.
Спільна риса всіх цих продуктів у тому, що браузер із програми для показу документів перетворюється на середовище виконання. Але хоч би де сидів асистент: у панелі Chrome, в адресному рядку чи в окремому браузері, – працює він у хмарі. Запити йдуть на сервери, а вашому комп’ютеру для цього не потрібно нічого, окрім свіжої версії браузера й доступу до інтернету.
Але є й інший шар – той самий, через який Chrome і отримав нові системні вимоги, з яких ми почали. Це локальна модель штучного інтелекту Gemini Nano, що лежить на диску й виконується на вашому залізі. Завдань у неї два. Перше – це безпека, коли у режимі посиленого захисту Safe Browsing вона оцінює вміст відкритої сторінки просто на пристрої й передає сигнали службі Safe Browsing, яка вже виносить вердикт безпечний контент чи ні.Так Chrome ловить шахрайство з підробленою техпідтримкою, зокрема й ті схеми, яких раніше ніхто не бачив.
Друге завдання – API, через які до моделі звертаються самі сайти й розширення: переклад, стислі підсумки, робота з текстом. Сама Google формулює це так: ШІ забезпечує важливі функції безпеки та API для розробників, не надсилаючи даних у хмару. Усе це швидко змінюється: набір функцій і налаштувань залежить від версії Chrome і регіону, тож у вас може бути інакше.
Ось у чому принципова різниця. Локальну модель штучного інтелекту ви не викликаєте, вона обслуговує фонову перевірку сайтів і чужий код на сторінках, які ви відкриваєте. Причому на дисках користувачів вона з’явилася раніше, ніж хтось про це дізнався. Навесні 2026 року дослідник Александер Ганфф перевірив чистий профіль Chrome на macOS і побачив, як браузер сам створює теку OptGuideOnDeviceModel і у фоні завантажує туди файл weights.bin – без попередження й без запиту згоди. Це й був Gemini Nano вагою близько 4 ГБ.
Скільки насправді ресурсів потрібно браузеру
Чотири гігабайти для мовної моделі – це багато чи мало? Відповідь дає порівняння з Firefox, де ШІ хмарний і опціональний, тож на вимоги до ПК не впливає. Firefox просить процесор від 1 ГГц, 1-2 ГБ оперативної пам’яті та 500 МБ на диску, а для macOS іще менше – 512 МБ оперативної пам’яті й 200 МБ на диску.
Microsoft Edge прожерливий так само як і Chrome: власна локальна модель, що потребує для роботи 20 ГБ вільного місця й додатково щонайменше 5,5 ГБ відеопам’яті. А якщо місця лишається менше ніж 10 ГБ, браузер видаляє мовну модель сам.
Тобто вибір між двома найпопулярнішими браузерами – це вибір між однаковими системними вимогами. І альтернативи варто шукати за межами цієї пари. Їх можна поділити на дві групи: спадкоємці Firefox на рушії Gecko і збірки на тому ж Chromium, але без надбудов.
Рушій Gecko: Firefox і його форки
У грудні 2025 року новий керівник Mozilla Ентоні Ензор-ДеМео оголосив, що Firefox стане сучасним ШІ-браузером. Реакція користувачів виявилася настільки різкою, що компанії довелося відповідати публічно – спершу в коментарях, потім окремою заявою.
Mozilla не відмовилася від своїх планів, але зробила те, чого не зробили ні Google, ні Microsoft. З версії 148 у налаштуваннях з’явився розділ “Керування ШІ” із перемикачем для блокування всіх покращень штучного інтелекту. Він вимикає всі наявні й майбутні ШІ-функції одразу, разом зі спливаючими вікнами з нагадуваннями про них. Можна й вибірково: окремо вимикаються переклад, опис зображень у PDF, групування вкладок, попередній перегляд посилань і чат-бот у бічній панелі.
Тобто Firefox – не браузер без ШІ, а браузер, де ШІ можна прибрати одним рухом. Для більшості цього достатньо: усі ці функції хмарні або опціональні, тож на системні вимоги не впливають – ті самі 500 МБ на диску. Головна ж перевага Firefox навіть не в перемикачі, а в рушії. Firefox лишається єдиним масовим браузером, який не побудований на Chromium. Усе інше, включно з Edge, Brave та Opera, побудоване на коді, який розвиває Google.
Для тих, кому мало перемикача, є ще відгалуження Firefox. LibreWolf – це Firefox, з якого прибрали телеметрію, автооновлення й спонсорські посилання, а cookie та історія за замовчуванням стираються при закритті браузера. Waterfox іде тим самим шляхом і в грудні 2025 року публічно заявив про свою позицію проти інтеграції ШІ.
Окремо стоїть Zen – форк Firefox, який робить ставку не на приватність, а на інтерфейс. Він має вертикальні вкладки, робочі простори та режим розділеного екрана подібно до Arc. ШІ в ньому немає взагалі: ні чат-бота, ні готових запитів, і тим, кому асистент потрібен, прийдеться ставити розширення. Проєкт від спільноти, без корпоративного власника – тобто його не переведуть у режим підтримки так, як це сталося з Arc.
Окрема історія – браузери, зроблені з прицілом на приватність. Найвідоміший із них, Tor Browser, теж побудований на Firefox: він пропускає весь трафік через мережу Tor, і платою за анонімність є швидкість. Тому команда Tor Project створила ще один браузер – Mullvad Browser, який поширює шведська компанія Mullvad, відома своїм VPN.
По суті це Tor Browser без мережі Tor: той самий захист, але зі швидкістю звичайного з’єднання. Головна ідея обох – зробити всіх користувачів однаковими для сайтів, щоб ті не могли впізнати конкретну людину за набором характеристик її браузера й системи. Приватний режим у Mullvad Browser увімкнений за замовчуванням, а cookie й дані сайтів стираються при закритті вікна.
Оскільки всі вони працюють на Gecko, вимоги до заліза в них приблизно ті самі, що й у Firefox.
Chromium без надбудов
Хто не хоче міняти рушій і залишитися в екосистемі розширень, може лишитися на Chromium. Тут головний варіант – це Brave. ШІ-асистент Leo в ньому є, але за замовчуванням він хмарний, а бажаючі можуть під’єднати власну локальну модель через Ollama, тобто самі вирішують, чи ставити її й скільки місця вона займе.
У червні 2026 року Brave випустив окрему платну версію – Origin. Це збірка того самого браузера, з якої вирізали все, що компанія нарощувала роками: асистента Leo, крипто-гаманець, систему винагород BAT, рекламу власного VPN, стрічку новин, Brave Talk і збір метрик. Лишився блокувальник реклами Brave Shields і оновлення безпеки Chromium.
Opera перетворювала браузер на комбайн задовго до нинішньої моди – вбудований месенджер, безплатний VPN, блокувальник реклами, обмежувачі ресурсів в ігровій версії. ШІ став просто наступним кроком. Асистент Aria є в кожному браузері лінійки – в основному One, ігровому GX, “браузері уважності” Air і платному агентному Neon. Вимикач у налаштуваннях є, але збірки без ШІ компанія не пропонує.
Найвиразніший представник на Chromium – Vivaldi, і він відмовився від ШІ публічно. У серпні 2025 року засновник компанії Йон фон Течнер заявив, що браузер не отримає ні чат-бота, ні підсумовування сторінок, ні автозаповнення форм на основі мовних моделей, доки не з’являться надійніші способи це робити. Аргументів два: “модель штучного інтелекту” переконливо звучить, але не знає, що правда і часто помиляється, а вбудовують її в браузер зазвичай заради збору даних. При цьому Vivaldi не проти машинного навчання загалом. Воно працює в його вбудованому перекладі.
Останнім згадаємо DuckDuckGo. Компанія відома передусім своїм пошуковиком, який не стежить за користувачами, а браузер зробила пізніше – як продовження тієї самої ідеї. Формально він поза поділом за рушіями, бо власного не має взагалі й використовує системний WebView. Тобто на Windows фактично працює на Edge, а на macOS – на WebKit. ШІ в ньому є, але компанія тримає чітку позицію: усі ШІ-функції опціональні й вимикаються в розділі AI Features. Крім того, є окрема адреса noai.duckduckgo.com – пошук, де ШІ вимкнений за замовчуванням, а згенеровані зображення відфільтровані.
Що з цим робити
Вибір є, і він ширший, ніж здається. Варіанти різні: для когось відмова від ШІ – позиція компанії, хтось просто вирізає з браузера все зайве, а хтось лишає ШІ увімкненим, але робить доступним вимикач, як от Firefox.
Тому питання не в тому, чи є куди піти, а в тому, чи готові ви за це платити – сумісністю з розширеннями, звичним інтерфейсом, можливостями синхронізації, а іноді грошима. Хто не готовий, може лишитися на Chrome і вимкнути локальний ШІ в налаштуваннях.
Браузери, які просто відкривають сайти, нікуди не зникли. Але їх більше не розробляють компанії, для яких браузер – не продукт, а вітрина для власних сервісів.
